“Травмоопасные выходные на дорогах Харькова и области. За двое суток в ДТП погибли два человека. Еще 13 пострадали.”
Звичайна буденна статистика смертності, про яку рідко хто взагалі згадує. Ще є статистика вбивств, тілесних ушкоджень, згвалтувань, є статистика нещасних випадків і т.д. Пошукайте при нагоді, там, взагалі-то, о-го-го цифри. Щомісячні.
Терористичні акти мають великий психологічний ефект саме тому, що їх жертви гинуть не через випадок, і ці жертви не є вибірковими (терористи не планують вбивати й калічити _саме_цих_ людей). Тобто, на перший погляд, немає жодної можливості свідомо убезпечити себе від того щоб стати жертвою теракту. Лякає саме це. Меседж терору – “ви ніде й ніколи не будете почуватися у безпеці, поки не виконаєте наших вимог, або не поїдете звідси, залишивши нам цю територію”.
Насправді ж безпека завжди є частково ілюзією. Так, можна не сідати за кермо автомобіля, можна оминати темні провулки, не совати пальці в розетку й не сваритися з божевільним маніяком-сусідом. І це справді суттєво збільшить ваші шанси на виживання. Статистично. Проте нещасні випадки трапляються і з найобачнішими людьми. Я ж не відкриваю тут ні для кого америку, правда? Ті двоє нещасних і тринадцять постраждалих на дорогах Харкова і області, запевняю вас, за хвилину до аварії почувалися у повній безпеці й були абсолютно впевнені що вони зробили все від них залежне аби уникнути будь-якої нещасливої пригоди.
Статистично шанси стати жертвою теракту в місті набагато (НАБАГАТО) менші ніж шанси потрапити в дорожню аварію. Але ж ви жодного разу не обзвонювали усіх своїх друзів та знайомих водіїв коли чули що десь хтось у когось “в’їхав”, правда?
Терор – нова фішка в місті Ха. Чи стало життя тут набагато небезпечніше з ним – ні. Просто тепер ми будемо пильніше придивлятися до “підозрілих предметів” коли нам буде не впадлу, от і все. А терористам – *** на рило.
Костянтин Левін, Facebook
Comments