Хочу прокоментувати один із навколополітологічних оглядів – “Пане Ющенку, де ви були 5 років?“, нещодавно опублікованому на www.zaxid.net. Чому саме його? По перше, він викликав досить потужний і схвальний резонанс насамперед у “помаранчевого в минулому” електорату. По друге, претензії до нинішнього президента добре ілюструють вимоги до майбутнього голови держави. Нажаль, за браком часу, не зміг це зробити оперативно, тож пишу зараз. у формі текстологічного аналізу.
_______________________________
“Він уже не бездара, не політичний імпотент, не слабак, не розмазня – яким усі ці 5 років його вважала Галичина.”
Майбутній президент має бути сильним, “крутим”. Великий “двір” обирає “вожака” – того, який зможе у будь-якої миті “набити морду” іншим претендентам і тим самим міцно тримати встановлену ієрархію.
“Він усе скурпульозно записує, всі прізвища грабіжників, викриває їх, калькулює завдані збитки, веде реєстр награбованого – і нічого не робить. Просто спостерігає і систематизовує. Я ж хочу нагадати, що президент у своєму безпосередньому розпорядженні має всі спецслужби, всю міліцію, всю прокуратуру.” […] “Що зможе президент, якщо навіть справа про замах на його життя безнадійно захована в прокурорській шухляді?”
Автор дивується – чому Президент не узурпував судову гілку влади? Адже необхідність у її узурпації – це самоочевидні речі. Чому міліція та спецслужби не стали його особистим військом? Адже це значно підвищить ефективність президентських рішень.
“за своєю внутрішньої конституцією не міг бути президентом, не може бути президентом і ніколи ним не зможе стати.” […] “Ющенко – це трагедія української націонал-демократії.”
Не може бути президентом України людина без авторитарних прагнень та відповідних дій. Зміст націонал-демократії полягає у тому, щоби законним шляхом привести до влади авторитарного диктатора (чи я помилився – можливо саме авторитаризм і є змістом націонал-демократії?).
Показовою є також запропонована таблиця з порівняннями передвиборних обіцянок та досягнутих результатів. Розберемо її повністю:
| Крок | Що отримали | Коментар Litteralis |
| Створити 5 млн робочих місць | За даними Міжнародної організації праці, майже 10% активного населення України – безробітні. | Автор мав би порівняти відсоток безробітних 2004-го і 2009-го, або ж «обіцяну кількість робочих місць» і «створену кількість робочих місць». Цифри 5 млн. та 10% (5 та 10) можуть створити у читача враження, ніби Президент зільнив 5 мільйонів людей. Державний комітет статистики України фіксує щороку скорочення кількості безробітних від 1999 до 2007, зростання безробіття у 20081 (очевидно, через економічну кризу) і вже наприкінці 2009 року спостерігаємо повернення позитивної динаміки2. |
| Забезпечити пріоритетне фінансування соціальних програм | 82% українців вважають себе бідними. Мінімальна зарплата, пенсія і прожитковий мінімум у країні не перевищує 80 доларів (один із найнижчих показників у Європі). | Відсоток персональних уявлень, загальне порівняння з іншими країнами – і жодних даних про динаміку змін соціальних виплат власне в Україні. За приклад наведемо конкретні цифри стосовно пенсійного забезпечення: за період 1999-2004 середня пенсія збільшилася втричі і у 2004 р. складала 182 грн, за період 2004-2009 вона збільшилася майже в 5 разів і у 2009 р. складає 898 грн.3 |
| Зменшити податковий прес | У країні існує 90 видів податків (тоді як у Європі – 18-20). За якістю податкової системи Україна посідає у світі третє місце з кінця – 181-ше. Держава ліцензує понад 2500 видів діяльності. На одне підприємство припадає 54 перевірних інстанцій | Знову ж, чому не зроблено порівняння із ситуацією до 2005 року? Маємо сумнів, що більшість читачів настільки добре обізнані з податковим законодавтвом і змінами в ньому, що можуть сприймати такі дані як «само собою зрозумілі» аргументи не на користь чинного Президента. |
| Змусити владу працювати для людей, провести рішучу боротьбу з корупцією | Шкала корумпованості міжнародної організації Transparency International: 10 балів – немає корупції і 0 балів – тотальна корупція. Україна має 2 бали. Тобто за крок до тотальної корупції | Боротьба з корупцією – це завдання відповідних органів, будь яке втручання в роботу яких є прямою узурпацією влади. |
| Створити безпечні умови для життя людей | Країна займає 4-те місце зі смертності внаслідок ДТП і 2-ге місце зі смертності пішоходів. Збільшився на 39,6% травматизм на виробництві зі смертельним наслідком. Країна очолює Європу за рівнем поширення ВІЛ-СНІДу та туберкульозу. | Динаміку смертності у ДТП не знайшов (нас цікавить саме динаміка, бо хронічне відставання показників від світових лідерів абсолютно нічого не говорить про покращення/погіршення ситуації на дорогах України), Держкомстат свідчить4, що кількість загиблих від «зовнішніх причин смерті» з 2005 по 2008 рік зменшилася на 12,3%. |
| Захистити цінність сімї, повагу до батьків і права дітей | 62,2% сімей не мають дітей узагалі. 40% дітей в Україні вважають, що їхні права порушуються рідними та близькими (дані ЮНІСЕФ) | З 2004 по 2008 рік коефіцієнт народжуваності на одну жінку зріс з 1,22 до 1,465. У 1999 році він був 1,12, у 2002 – 1,13. |
| Сприяти духовності, зміцненню моральних цінностей | 63% українців стверджують про різкий занепад моралі в країні (Центр Разумкова) | Важко коментувати абстрактні поняття. |
| Сприяння розвитку українського села | 7 млн осіб мають неоформлене державним актом право власності на землю. На підтримку тваринництва і рослинництва передбачено коштів у 5,4 разу менше, ніж торік. На здешевлення кредитів – у 3,5 разу. | Ким і де передбачено? |
| Підвищити боєздатність армії, повагу до людей у погонах | Рівень фінансування армії – 0,78% від ВВП – найнижчий показник у Європі. Зарплата контрактника – 800 грн | Цитуємо офіційний сайт контрактних ЗС України: «грошове забезпечення у середньому складає від 850 до 1500 грн»6. Також нагадаємо, що служба в контрактних військах є добровільною. |
| Проводити зовнішню політику в інтересах народу України | НАТО та ЄС: уже ніхто нікуди не іде… | Без коментарів. |
Хочу підкреслити, що мова не йде про те, чи виконав чинний Президент свої (загалом популістські) обіцянки, а в тому, як і що критикується. Це критика критики, спроба показати чим саме не задоволені люди, що віддавали свої голоси за Ющенка у 2004 році.
Відкладається на майбутнє детальний аналіз інформаційного фону, який існував в Україні у 2005 – 2009 рр., але очевидним є те, що велика частина (я впевнений що абсолютна більшість, але це ще потрібно довести) критики була саме такою, як вищенаведена стаття – вимоги робити те, що не входить в компетенцію Президента, перекручення та просто некоректне використання фактів (не обов’язково навмисно, часто-густо через непрофесійність, “за інерцією”). Регулярні, систематичні порівняння з Європейський Союзом, чиї показники в економіці, соціальній сфері тощо апріорі набагато кращі за українські (але ж це не означає що немає позитивної динаміки всередині країни!) сворюють у читачів враження тотального занепаду і деградації, постійний “фон” колапсу української державності, хоча насправді країна з року в рік розвивається темпами набагато потужнішими за більшість країн ЄС.
Сама строкатість вимог (Президенту закидалося все – від зупинення роботи низки підприємств до поганого освітлення в окремому під’їзді) змушує констатувати недозрілість громадянського суспільства і тяжіння до авторитарної влади, яка мусить “відповідати за все”, бо розбиратися в нюансах політичної системи, складнішої за “цар-холопи” виявилося занадто складно. Численні українські аналітики та політологи були в ці роки прапороносцями майбутньої диктатури, не роблячи аналізу повноважень різних гілок влади у відповідності до чинного законодавтва, не пояснюючи населенню хто за що відповідає (дуже показові результати опитувань на кшталт “Хто відповідає за затримки у виплатах з/п?” з варіантами відповідей 1. Президент; 2. Кабмін; 3. Верховна Рада; 4. Мер міста; 5. Районна адміністрація; 6. Керівник підприємства. – Ніхто не знає! Ви знаєте?).
“Слабкий Ющенко створив суспільний гумус для потенційного автократа чи навіть диктатора.”
Комізм цієї фрази у тому, що власне сам автор статті вимагає диктатури і він же (разом із багатьма іншими) створює “гумус”, поширюючи риторично забарвленну паніку, перекручену та просто брехливу інформацію.
В той час, коли більшість у_минулому_помаранчевого електорату запитує у Президента “чому він не став нашим, проукраїнським диктатором, бо диктатура неминуча, але тепер ми можемо дочекатися диктатора проросійського“, я хочу запитати – “навіщо навмисно створюється паніка?”, бо саме інформаційний фон (не конкретні рішення посадовців, не окоремі показники) і був насправді тим, що “розвалювало країну”, принаймні систематично намагалося підготувати населення до цього.
Костянтин Левін, блог Litteralis.com
____________________________________________
1. Держкомстат. Динаміка зареєстрованих безробітних; Динаміка чисельності непрацюючого населення;
2. Держкомстат. Зареєстроване безробіття у 2009 році; Рівень безробіття по регіонах за 2009 рік;
3. Держкомстат. Середній розмір місячної пенсії та кількість пенсіонерів (1991 – 2009);
4. Держкомстат. Населення;
5. Держкомстат. Населення;
6. http://www.kontraktnik.mil.gov.ua/
дуже цікаво, спасибі