Skip to content →

Автор: Костянтин Левін

Карл-Маркус Ґаус. Собакоїди та інші люди

Карл-Маркус Ґаус Собакоїди та інші людиКарл-Маркус Ґаус. Собакоїди та інші люди / Перекл. з нім. Люба-Параскевія Стринадюк. — Львів: Човен, 2017. 120 с.

“Головна ознака гетто не бідність, не насильство, не безробіття, не занепад. Ключове в гетто його невидимість.”

Саме цей лейтмотив пронизує книгу художнього репортажу австрійського репортера Карла-Маркуса Ґауса, що описує компактні поселення ромів у східній Словаччині. Книгу написано 2004-го року, країна ще не в складі Європейського Союзу, єврочиновники хвилюються щоб роми не мігрували на Захід після зникнення кордону, але це все додає не аж так багато нюансів.

Leave a Comment

Перейти пустелю

перейти пустелю
фото – look.com.ua

90-ті роки постали з непевності, були непевністю і в напрямку тієї ж непевності рухалися. Cтановлення сучасної пострадянської нації залежало від успіху або неуспіху української держави. В пострадянській амбівалентній самосвідомості існувала безліч варіантів, і кожен новий порух крил метелика проектував абсолютно інакшу візію майбутнього країни і її мешканців. Якщо Україна була успішною, бути українцем ставало модно, якщо ішла смуга невдач, то українська ідентичність відходила на периферію. В цілому ж, українцем можна було бути завжди, поєднуючи це з анекдотами про “американця, німця і русского”, завжди ототожнюючи себе з останнім, водночас жалкуючи за часами, коли всі ми жили разом, була стабільність і заводи працювали.

Leave a Comment

À la lanterne! Повішення на ліхтарях – історія і символізм

Повішення під час Французької Революції
Повішення на ліхтарі. Гревська площа (mtholyoke.edu)

Радикалізація суспільства неминуче відображається в лексиці. Після революції та з початком війни у 2014-му році публічна мова українців доповнилася образом Великої французької революції, а саме – “вішання на ліхтарях”. Цей вислів зустрічався в українських медіях і раніше, але зазвичай в якості дії, якої робити не слід. Помітна зміна відбувається з початком війни. Порівняйте:

Leave a Comment

Забальзамована культура

Забальзамована культура

Публічна дискусія, натхнена постколоніальною критикою, взялася підважувати авторитет російських (радянських) письменників і музикантів, очікувано зустріла потужний спротив, звідусіль посипалися образи й звинувачення, відлуння досі йдуть, тож, аби не втратити об’єкт дискусії, хочеться відмотати трішки назад.

Leave a Comment

Транспорт і політико-географічний простір

В часи Російської, а потім Радянської імперії Харків цілковито лежав на вісі північ-південь. Столицею була Москва, основним місцем відпочинку був Крим. Київ був десь в стороні, конкурентом (до того ж явно сильнішим і розумнішим, через що питомою рисою багатьох справжніх харків’ян стала демонстративна гіпертрофована зневага до столиці України).

Ця вертикальна вісь орієнтації в географічному просторі сформувалася в першу чергу завдяки транспортному сполученню. Півтора століття основний напрямок руху залізниці був напрямок з Москви на південь (Крим, вугільний басейн Донбасу), з Харковом у якості перевалочного пункту. Наша гілка залізниці і сам залізничний вокзал тому і називаються “Південний”, а не “Північно-Східний”, бо вказує напрямок сполучення з Москви.

Leave a Comment