Категорія: Зіткнення цивілізацій

Стаття Сем’юела Гантинґтона «Зіткнення цивілізацій?» з’явилася влітку 1993-го року в журналі «Foreign Affairs», де негайно привернула до себе несподівано багато уваги й викликала бурхливу реакцію. Оскільки метою статті було запропонувати американцям оригінальну візію «нової фази» у міжнародній політиці по завершенню холодної війни, аргументи Гантинґтона здавалися непоборно поважними, чіткими, навіть пророчими. Він абсолютно точно орієнтувався на своїх суперників на ниві політології, на таких теоретиків, як Френсис Фукуяма з його ідеями «кінця історії», та на легіони святкуючих наступ глобалізації, трайбалізму та розчинення держави. Але вони, як він припускав, зрозуміли цей новий період лише частково. Він збирався виголосити «найважливіший, насправді центральний аспект» того, «якою буде світова політика в наступні роки». Він без вагань наголошував:

Переклад:

Тепер, давайте повернемося до цього “зіткнення цивілізацій”. Розумієте, всі вишукують якусь парадигму, якусь велику штуку, за допомогою якої можна було б маніпулювати людьми. Гантінґтон запропонував “зіткнення цивілізацій”. Ну тобто, це Іслам, Ми, та інші. Головна ідея – пояснити, чому в світі такий безлад. Чому після завершення Холодної війни ми отримали всі ці зіткнення різних етнічних угруповань, і так далі.

Тиждень тому, відкривши сайт УП, побачив величезний заголовок “Зіткнення цивілізацій посеред України”, за яким ховалася стаття Михайла Нічоги про існування “двох цивілізацій” в одній державі і непримиренні відмінності, які ці “цивілізації” розділяють. Проглянувши запропоновані аргументи, вирішив, що, напевно, вже за добу сайт має замерехтіти від гострої критика на адресу пана Михайла, проте за цілий тиждень нічого такого не з’явилося, тож мушу опонувати до запропонованого матеріалу сам.