Skip to content →

Категорія: Історична пам’ять/політика

«Радянська (де)урбанізація Харкова»

Published 11.12.2023 by Костянтин Левін

«Радянська (де)урбанізація Харкова» – великий проект, присвячений урбанізаційним процесам у Харкові 1920-1930-х років.

Як розростався Харків сто років тому, в яких умовах жили люди, і чому традиційна мазана хата краще ілюструє Харків 1920-30-х років, ніж будівля Держпрому? Чи можна вважати розвиток міста в двадцятому столітті безперервним?

Історична картографія, сучасне районування і спроба показати реальну архітектурну спадщину перших десятиліть більшовицького панування на Харківщині.

ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНКУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Comments closed

Анджей Валіцький. В полоні консервативної утопії / конспект

Published 25.10.2023 by Костянтин Левін

Анджей Валіцький. В полоні консервативної утопії

Валіцький, Анджей. В полоні консервативної утопії: Структура і видозміни російського слов’янофільства / Пер. з польськ. В. Моренець. — К.: Основи, 1998. — 710 с.

Нижче — власний конспект книги про російське слов’янофільство як про течію суспільно-політичної думки в Росії ХІХ століття, передумови її виникнення, розвиток, вплив, основні автори.

Всі імена і прізвища передаю так, як вони були в книзі (переклад з польської — Володимир Моренець), хоч і вважаю, що правильніше було б транслітерувати, а не перекладати імена (пиcати Міхаїл замість Михайло тощо).

читати даліАнджей Валіцький. В полоні консервативної утопії / конспект
Comments closed

Лариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму

Published 26.11.2018 by Костянтин Левін

Лариса Масенко. Мова радянського тоталітаризмуЛариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму. – К.: ТОВ Видавництво “КЛІО”, 2017. – 240 с.

Книгу Лариси Масенко присвячено змінам в структурі мові і самому її функціонуванні, яких вона зазнала за радянських часів. Орвелівська newspeak, новомова, була щоденною реальністю, і її окремі елементи призначалися для зміни й спрямування способу мислення громадян у потрібне партії русло.

В книзі ідеться здебільшого про російську мову, адже українська в цей час просто калькувала (здебільшого дослівно) російські мовні конструкти. “Радянський тоталітарний дискурс був сформований на базі російської мови, що виконувала у СРСР, як і в колишній самодержавній Росії, інтегральну роль мови загальноімперської комунікації. Відповідно, саме російська новомова – основний об’єкт вивчення у працях західних совєтологів.” [13]

читати даліЛариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму
Comments closed

George S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko

Published 25.11.2018 by Костянтин Левін

Luckyj, George S.N. Between Gogol' and SevčenkoGeorge S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko / München: Wilhelm Fink Verlag, 1971. – 211 с. – (Harvard series in Ukrainian studies ; vol. 8). Книга на сайті бібліотеки ім. Вернадського.

Книга Юрія Луцького “Між Гоголем і Шевченком” з підзаголовком “Полярність літературної України: 1798-1847” [1] написана на стику літературознавства та історії ідей [2], причому перше використовується в якості матеріалу для другого.

Назва є скоріше метафорою, адже шляхи Гоголя та Шевченка взято як моделі. Дилема між Гоголем та Шевченком – це фактично вибір між малоросійством як частиною більшої російської нації, та українством як нацією незалежною. Юрій Луцький детально розповідає про передумови виникнення другого шляху, які поступово розвинулися за період від кінця ХVIII до середини ХІХ-го століття.

читати даліGeorge S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko
Comments closed

Перейти пустелю

Published 25.03.2018 by Костянтин Левін

перейти пустелю
фото – look.com.ua

90-ті роки постали з непевності, були непевністю і в напрямку тієї ж непевності рухалися. Cтановлення сучасної пострадянської нації залежало від успіху або неуспіху української держави. В пострадянській амбівалентній самосвідомості існувала безліч варіантів, і кожен новий порух крил метелика проектував абсолютно інакшу візію майбутнього країни і її мешканців. Якщо Україна була успішною, бути українцем ставало модно, якщо ішла смуга невдач, то українська ідентичність відходила на периферію. В цілому ж, українцем можна було бути завжди, поєднуючи це з анекдотами про “американця, німця і русского”, завжди ототожнюючи себе з останнім, водночас жалкуючи за часами, коли всі ми жили разом, була стабільність і заводи працювали.

читати даліПерейти пустелю

Leave a Comment