Skip to content →

Litteralis Posts

Микола Рябчук. Постколоніальний синдром. Спостереження.

Микола Рябчук. Постколоніальний синдром. Спостереження — К.: “К.І.С.”, 2011. — 240 с.*

Перед нами нова збірка есеїв Миколи Рябчука, з агресивною й неоднозначною у своєму символізмі обкладинкою, і так само, скажемо наперед, динамічним, але суперечливим змістом. На відміну від попередніх книжок, таких як “Зона відчуження: українська олігархія між Сходом і Заходом” (Критика, 2004) і “Улюблений пістолет пані Сімпсон: хроніка помаранчевої поразки” (“К.І.С.”, 2009), які можна одним словом охарактеризувати як політологічні, нова книжка являє собою вибірку, так би мовити, культурологічну. Тут зібрано тексти про літературу й літературну критику, історичні постаті, український правопис, візити Московського патріарха, думки про двомовність і перспективи третього шляху для України, дісталося на горіхи навіть навіть Спілці Письменників.

3 коментарі

Історія Візантії. Вступ до візантиністики

Войтович Л.В., Домановський А.М., Козак Н.Б., Лильо І.М., Мельник М.М., Сорочан С.Б., Файда О.В. Історія Візантії. Вступ до візантиністики / За ред. С. Б. Сорочана і Л.В. Войтовича. — Львів: Видавництво “Апріорі”, 2011. — 880 с.: іл.

Університетський підручник з Історії Візантії, який писався й готувався до друку у видавництві “Апріорі” майже три роки*, є першою спробою вітчизняних візантиністів запропонувати навчальним закладам, а також усім зацікавленим читачам скомпонований і цілісний виклад тисячолітньої історії Візантійської імперії.

Leave a Comment

Джоель Вальдфогель. Тиранія ринку

Джоель Вальдфогель. Тиранія ринку: чому ви не завжди можете отримати те, чого хочете. — К.: Темпора, 2011 — 288 с.

Не впевнений, що автора можна назвати, як зазначено в анотації, “провідним американським економістом”, але книга безумовно заслуговує на увагу (ще й з тих сумних міркувань, що призвичаєні читати українською мають небагатий вибір нових перекладів з економ. теорії).

Головна мета цієї невеликої роботи — критика однієї з тез класичної праці “Капіталізм і Свобода” Мільтона Фрідмана про те, що вільний ринок у будь-якому разі може задовольнити потреби споживачів краще, ніж держава:

Моя мета у цій праці зовсім не є прагненням довести, що Фрідман помилявся. Тією мірою, якою Фрідман доводить, що капіталізм дозволяє краще пристосовувати можливості споживання до різноманітних уподобань, ніж, скажімо, комуністична система з керованою державною промисловістю, він, безумовно, мав рацію. Моя мета полягає в доведенні, що Фрідманова дихотомія між ринками й колективним вибором не має слушності. За певних простих обставин, які домінують на багатьох ринках, те, що я придбаю, залежить від того, скільки інших людей теж бажають цього. [c. ix]

Leave a Comment

Арт Карден. Розтрощіть капіталізм, і ви знищите цивілізацію

Десь є двоє студентів, які вивчають суспільні науки й шукають тему для дисертації. Вони з великою цікавістю спостерігають за рухом “Захопи Уол-Стріт”, бо те, як він розвивається, надає нам багато прикладів, ілюстрацій та можливостей перевірити різні теорії суспільних наук. Один зі студентів впритул досліджуватиме еволюцію окупаційних таборів. Інший зверне увагу на еволюцію розуміння мети окупації, на те, як вона змінилася, відтоді як з’явилася інформація про погляди учасників акції.

Leave a Comment

Едвард Саїд. Зіткнення невігластва

Стаття Сем’юела Гантинґтона «Зіткнення цивілізацій?» з’явилася влітку 1993-го року в журналі «Foreign Affairs», де негайно привернула до себе несподівано багато уваги й викликала бурхливу реакцію. Оскільки метою статті було запропонувати американцям оригінальну візію «нової фази» у міжнародній політиці по завершенню холодної війни, аргументи Гантинґтона здавалися непоборно поважними, чіткими, навіть пророчими. Він абсолютно точно орієнтувався на своїх суперників на ниві політології, на таких теоретиків, як Френсис Фукуяма з його ідеями «кінця історії», та на легіони святкуючих наступ глобалізації, трайбалізму та розчинення держави. Але вони, як він припускав, зрозуміли цей новий період лише частково. Він збирався виголосити «найважливіший, насправді центральний аспект» того, «якою буде світова політика в наступні роки». Він без вагань наголошував:

One Comment