Skip to content →

Litteralis Posts

Країна vs Знання

або “Одна коротка прелюдія до всіх відповідей на болючі питання, що починаються з “Чому в Україні…?”

Книговидання.

Порівняно з 1990 роком, кількість книгарень в Україні скоротилася майже в 9 разів1. Станом на 01.02.09 в Україні функціонувало 6724 об’єкти книжкової торгівлі, в т. ч. книжкових кіосків – 1829; книжкових відділів – 3779; книжкових магазинів – 11162. Ми навіть не будемо рахувати, який відсоток, замість пропонувати відвідувачам лише книжки, через низькі прибутки змушені торгувати також канцелярією, дитячими іграшками тощо.

Загальний тираж видань, порівняно з 1990 роком впав більше ніж в три рази, а поступове зростання з 2003 року кількості книжок на одну людину відбувається не в останню чергу за рахунок зменшення населення України (порівняйте в табл. 1 роки 2005 і 2006). Зменшення накладів відбулося не тільки за рахунок нестабільної економіки, але й за рахунок зменшення держзамовлення для бібліотек: за період з 1990 по 2008 рік кількість бібліотек зменшилася з 25,6 тис. до 20,6 тис; загальний бібліотечний фонд зменшився з 419 млн. примірників до 352 млн. (в 2007 і 2008 роках відбулося повільне зростання фонду, що впав у 2006 до 324 млн.)3.

Leave a Comment

Регіональна ідентичність в Україні: відмінності, подібності, динаміка

Минуло два роки, але ще й досі на полицях книжкових магазинів лежить спецвипуск “України Модерної” за 2007 рік – “Львів – Донецьк: соціяльні ідентичності в сучасній Україні(1). На основі трьох опитувань у Львові та Донецьку (1994, 1999, 2004 рр.), останнього перепису населення (2001 р.), а також окремих статистичних даних на 2007 р. проводиться аналіз ідентичностей (етнічних, регіональних, вікових тощо) середнього жителя умовних Сходу та Заходу країни. Попри те, що більшість даних певною мірою застаріла і, якщо проект не згорнуто, 2009-го року має відбутись наступне опитування, наведені дані є однозначно суспільно корисними. Хоча б тому, що переводять розмову в площину більш зважену і менш емоційну, з висновками, що оперують конкретною статистикою, а не персональним досвідом та емоціями.

Ми не будемо наводити тут величезний масив даних, який тільки в окремому додатку містить 101 таблицю (58 сторінок), а натомість звернему увагу на висновки, що були зроблені різними дослідниками під час аналізу результатів опитування. Варто також сказати, що автори спецвипуску “України Модерної” назагал виявляли одностайність в своїх думках і оцінках, що значно спрощує наш короткий огляд отриманих ними результатів(2).

2 коментарі