Litteralis Posts

Улицы старого Харькова / Андрей Парамонов; худож.-оформитель С. Н. Кошелева. — Харьков: Фолио, 2019. — 378 с.: фото. — (Города Украины).

Останнім часом з’явилося багато видань з історії Слобожанщини. Це «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII — початку ХІХ ст.» Володимира Маслійчука, «Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство» Володимира Склокіна, перевидання «Історії Слобідської України» Дмитра Багалія з передмовою та примітками того ж Володимира Маслійчука. Більш локально-історичною є «Улицы старого Харькова» Андрія Парамонова, видана в новій серії «Города Украины» видавництва Фоліо. І тут вимушена ремарка — книгу видано в гарній палітурці і на нормальному папері, так що в даному випадку немає жодних застережень щодо якості через видавництво.

Тетяна Люта. IMAGO URBIS: Київ на стародавніх мапах. Харків-Київ: Видавець Олександр Савчук, 2017. — 192 с. [149 іл.]

Надзвичайно рідкісне за своєю тематикою видання. Поза відомою серією з чотирьох атласів репродукцій від видавництва Картографія (два томи “Україна на стародавніх картах”, “Рукописні карти XVI-XIX ст.” та “Карти-портолани Чорного моря”) це чи не єдина видана за останні десятиліття книга, присвячена історичному картографуванню території України.

Треба відразу сказати, що попри наявну хронологічну послідовність, структурну оформленість і наявність узагальнюючих розділів, книга сприймається не як цілісна праця, а скоріше як збірка статей. До того ж, кожен розділ-стаття є наче зшитим в ціле оглядом окремих карт і всього, що їх стосується: походження, авторство, умови створення, згадки в історіографії. Важко сказати, чого ще можна було очікувати від подібної праці, сама назва натякає на її джерелознавчий характер, але, за браком аналогічних видань, хочеться на цьому окремо наголосити.

Bronislovas Genzelis. The restitution of Lithuania’s statehood / Lithuanian National Museum, 2007, 112 pages

Праця Бронісловаса Ґензеліса, яку можна перекласти як “Повернення литовської державності”, – це короткий екскурс до історії суспільно-політичної думки Литви в період між поділом Польщі наприкінці XVIII століття і проголошенням незалежності країни у 1918-му році. “Це історичний парадокс – в той час коли національна самосвідомість в Європі міцнішала, Республіка Обох Народів втратила свою державність.” [12]