Skip to content →

Litteralis Posts

Заважають всім

Published 17.11.2015 by Костянтин Левін

діти-спиногризи, кричать в поїзді, літаку, якщо вже ходять – плутаються під ногами, всім заважають

бабки з торбами, затримують маршрутку, напхалися в метро, в обносках, нагадують про старість, не за тих голосують, всім заважають

водії маршруток, як так можна возити людей, всі стрьомні, кричать, очі б їх не бачили, всім заважають

таксисти, замахали не приїзджати коли треба, явно половина під кайфом, порушують, всім заважають

велосипедисти, хочуть як у європі але всі їздять не по правилах, ледь не збивають пішоходів, всім заважають

читати даліЗаважають всім
Leave a Comment

Ирландский язык и исторические параллели

Published 28.08.2015 by Костянтин Левін

Прочитал в ленте пост про ирландцев, ирландский язык и исторические параллели, и хотел бы коротко напомнить следующее:

1) Не имеет значения, на каком языке разговаривает и защитник Украины, и просто гражданин Украины. Это его (человека) личное дело и дискриминация по этому признаку должна жестко пресекаться.

2) Имеет большое значение, на каком языке человек способен (и хочет) воспринимать информацию. Граждан Украины, способных/привыкших воспринимать информацию только на русском, и при этом способных отделять российские и украинские русскоязычные источники – крохотное меньшинство. Большинство эти источники не разделяет или разделяет лишь частично. Российских русскоязычных источников информации всегда будет больше, чем украинских русскоязычных источников, т.к. ресурсы и возможности для этого просто несравнимы.

читати даліИрландский язык и исторические параллели
Leave a Comment

Ти все життя мрієш

Published 22.08.2015 by Костянтин Левін

Колись давно жили собі двоє погоничів верблюдів. Водили каравани пустелею, цим заробляли собі на життя. Що два тижні вирушали вони у мандрівку. Одинадцять день ішли, три дні відпочивали і вирушали знов. Часто ввечері, піч час переходу, в годинку між спекою дня й холодом ночі вони сідали удвох біля маленького вогнища й розмовляли.

– Лише Аллах Всемогутній відає, як мені набридли ці верблюди, ця пустеля, ці нескінченні нудні переходи. Якби ж я тільки міг здійснити свою мрію – стати капітаном морського судна, що мчить хвилями, долаючи шлях від землі до землі крізь океани. Якби ж я тільки міг…

читати даліТи все життя мрієш
Leave a Comment

“Не волнуйтесь”

Published 12.08.2015 by Костянтин Левін

Пам’ятаю як вперше водив доньку до стоматолога виривати зуб. Молочний відмовлявся випадати, а треба було звільняти місце, бо поруч вже планував вилізти дорослий, вилізти не зовсім там де треба. Відстояли чергу в клініці й нарешті зайшли. А. вмостилася на місці пацієнта, я взяв табурет і сів навпроти. Щоб їй було мене видно, якщо не дуже задирати голову. І чутно.

Малá відразу почала нервувати, не довіряючи залізним штукам, якими незнайома, хоча й привітна тьотя вирішила поколупатись у неї в роті. Переляк швидко переростав у паніку. Я намагався врятувати ситуацію як міг. Упевненим голосом заспокоював, здається навіть щось жестикулював. Але з першого ж слова помітив, що лікар, замість разом зі мною заспокоювати пацієнтку, більше заспокоює мене.

читати далі“Не волнуйтесь”
Leave a Comment

Гимн травматиков

Published 10.08.2015 by Костянтин Левін

“Enjoy the Silence” Depeche Mode, конечно, идеальный гимн травматиков. Отчетливее всего мысли проявляются через слова, поэтому слова – like violence, и лучше их избегать. Пока есть короткий миг единения с вымышленным образом, лучше им наслаждаться, сколько получится. All I ever wanted, All I ever needed чтобы оп, и как-то оно так, ни о чем не думая всё было хорошо. Если же начать слушать другого человека, а не образ в собственной голове, то всё рушится: Come crashing in / Into my little world. Никакого “OUR world” тут конечно быть не может. И есть отчетливо осознаваемая чуйка, что всё равно какая-то муть выйдет в итоге (ну а что еще может выйти с вымышленным образом): Vows are spoken / To be broken.

читати даліГимн травматиков
Leave a Comment